2020, Музичне мистецтво і культура, випуск 30, книга 2

2020, Музичне мистецтво і культура

Випуск 30, книга 2 (2020): Музичне мистецтво і культура

http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/issue/view/16

ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ

Вокальний цикл Й. Брамса «Чотири серйозні пісні»: духовні та жанрово-стильові аспекти

Специфіка втілення жанру гопака в опері й у побутовій танцювальній практиці

Синтез мистецтв у контексті формування французького музичного модернізму періоду 20-х років XX століття

Нові виконавські діалоги з композиторською спадщиною Віталія Губаренка та Ірини Губаренко

Загальна характеристика народного музичного інструментарію Словаччини в історичному аспекті

Стильовий феномен Жанни Демесьйо: історичні і композиційні аспекти

Фортепіанна творчість композиторів Закарпаття як віддзеркалення багатонаціонального культурно-мистецького простору регіону

«Вогняне кільце» Авета Тертеряна у визначенні індивідуально-композиторської концепції оперного жанру

Багательний стиль В. Сильвестрова в контексті ґенези жанру багателі в українській музиці

Кантата К. Стеценка «Шевченкові» у річищі духовних настанов української культури початку ХХ століття

Реінтерпретація «Записок божевільного» М. Гоголя в оперній творчості Го Веньцзіна: від літературного першоджерела до оперного твору

ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА

Про компенсаторну функцію «нової простоти» в сучасній музиці

Конфлікт як естетичний принцип та психологічний феномен у процесі музичної творчості

 «Пам’ять культури» у російській музиці на межі XIX–XX століть

Християнські аспекти поетики «Бориса годунова» М. Мусоргського та їх утілення в сценічній версії А. Тарковського

Тональна система як просторова модель: синергетичний підхід

Естетизація трагічного в контексті сучасної музичної культури на прикладі концерту-драми № 2 К. Цепколенко

Періодизація українського відродження: історико-культорологічний підхід

Часовий аспект музичної комунікації в камерно-ансамблевому виконавстві (на прикладі домрового ансамблю)

Поліморфність як композиційна основа жанру пасіонів

Музично-виконавська комунікація як когнітивний феномен: актуальні підходи та оцінки

Семіологічні аспекти музичного та хореографічного мистецтв: до проблеми взаємодії

Виконавський концепт Соломії Крушельницької в італійській та німецькій опері кінця ХІХ – початку ХХ століть

Вплив художніх принципів російського романсу XIX століття на камерно-вокальну творчість С. Слонімського: традиції та новаторство

ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ВИКОНАВСТВА

Дистанційне навчання в класі концертмейстерства

Технічні рекомендації щодо виконання ролі матері в опері «Катерина» М. Аркаса за однойменною поемою Т. Г. Шевченка

Принципи «звільнення голосу» К. Линклейтер у класі академічного вокалу: музично-історичний аспект

Музично-педагогічна діяльність І. Клімової як складник формування культурного простору Чернігівщини

Досвід взаємодії скрипкового та домрового виконавства (на прикладі «Дитячого альбому» для скрипки та фортепіано Л. Шукайло)

Тембр-амплуа як біологічна характеристика голосового апарату та творчого інструменту оперного співака

Гітарне мистецтво Хх століття: національні, регіональні і персональні практики

Щодо проблем інтерпретації «Чабарашок» для фортепіанного дуету Станіслава Людкевича

Б. Барток – Б. Гудмен: принципи композиторсько-виконавської взаємодії на прикладі тріо «Контрасти»

Особливості психомоторики диригента хору в контексті музикознавчого аналізу

Освітня та концертно-виконавська діяльність сучасних музикантів-віолончелістів Китайської Народної Республіки

Перша фортепіанна соната у творчості Франца Шуберта як імпульс для розвитку жанру