Випуск 30, книга 2 (2020): Музичне мистецтво і культура
http://music-art-and-culture.com/index.php/music-art-and-culture-journal/issue/view/16
ІСТОРІЯ ТА ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І КУЛЬТУРИ
Вокальний цикл Й. Брамса «Чотири серйозні пісні»: духовні та жанрово-стильові аспекти
Специфіка втілення жанру гопака в опері й у побутовій танцювальній практиці
Синтез мистецтв у контексті формування французького музичного модернізму періоду 20-х років XX століття
Нові виконавські діалоги з композиторською спадщиною Віталія Губаренка та Ірини Губаренко
Загальна характеристика народного музичного інструментарію Словаччини в історичному аспекті
Стильовий феномен Жанни Демесьйо: історичні і композиційні аспекти
Фортепіанна творчість композиторів Закарпаття як віддзеркалення багатонаціонального культурно-мистецького простору регіону
«Вогняне кільце» Авета Тертеряна у визначенні індивідуально-композиторської концепції оперного жанру
Багательний стиль В. Сильвестрова в контексті ґенези жанру багателі в українській музиці
Кантата К. Стеценка «Шевченкові» у річищі духовних настанов української культури початку ХХ століття
Реінтерпретація «Записок божевільного» М. Гоголя в оперній творчості Го Веньцзіна: від літературного першоджерела до оперного твору
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОЗНАВСТВА
Про компенсаторну функцію «нової простоти» в сучасній музиці
Конфлікт як естетичний принцип та психологічний феномен у процесі музичної творчості
«Пам’ять культури» у російській музиці на межі XIX–XX століть
Християнські аспекти поетики «Бориса годунова» М. Мусоргського та їх утілення в сценічній версії А. Тарковського
Тональна система як просторова модель: синергетичний підхід
Естетизація трагічного в контексті сучасної музичної культури на прикладі концерту-драми № 2 К. Цепколенко
Періодизація українського відродження: історико-культорологічний підхід
Часовий аспект музичної комунікації в камерно-ансамблевому виконавстві (на прикладі домрового ансамблю)
Поліморфність як композиційна основа жанру пасіонів
Музично-виконавська комунікація як когнітивний феномен: актуальні підходи та оцінки
Семіологічні аспекти музичного та хореографічного мистецтв: до проблеми взаємодії
Виконавський концепт Соломії Крушельницької в італійській та німецькій опері кінця ХІХ – початку ХХ століть
Вплив художніх принципів російського романсу XIX століття на камерно-вокальну творчість С. Слонімського: традиції та новаторство
ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ВИКОНАВСТВА
Дистанційне навчання в класі концертмейстерства
Технічні рекомендації щодо виконання ролі матері в опері «Катерина» М. Аркаса за однойменною поемою Т. Г. Шевченка
Принципи «звільнення голосу» К. Линклейтер у класі академічного вокалу: музично-історичний аспект
Музично-педагогічна діяльність І. Клімової як складник формування культурного простору Чернігівщини
Досвід взаємодії скрипкового та домрового виконавства (на прикладі «Дитячого альбому» для скрипки та фортепіано Л. Шукайло)
Тембр-амплуа як біологічна характеристика голосового апарату та творчого інструменту оперного співака
Гітарне мистецтво Хх століття: національні, регіональні і персональні практики
Щодо проблем інтерпретації «Чабарашок» для фортепіанного дуету Станіслава Людкевича
Б. Барток – Б. Гудмен: принципи композиторсько-виконавської взаємодії на прикладі тріо «Контрасти»
Особливості психомоторики диригента хору в контексті музикознавчого аналізу
Освітня та концертно-виконавська діяльність сучасних музикантів-віолончелістів Китайської Народної Республіки
Перша фортепіанна соната у творчості Франца Шуберта як імпульс для розвитку жанру
Сторінку створено для інформування читачів Бібліотеки НМАУ ім. П. І. Чайковського про нові публікації та Інтернет-ресурси.